Щоб створити музей єдиного у нашому місті Героя Радянського Союзу, знадобилося близько дванадцяти років. Матеріали для музею Володимира Вайсера збирали по 12 архівах різних міст колишнього СРСР.
На відкриття прийшли ветерани Великої Вітчизняної війни, які були знайомі із героєм-танкістом, двоюрідна сестра Володимира Вайсера, члени благодійного фонду «Хесед Бешт», представники міської влади та творча молодь міста.
Музей розмістили у приміщенні міжшкільного навчально-курсового комбінату, що знаходиться за адресою Проскурівська, 61. Його вибрали невипадково, адже це колишня школа № 10, у якій навчався Володимир Вайсер.
- Стіни цього приміщення пам’ятають маленького єврейського хлопчика. Він у дитинстві був дуже тихим і сором’язливим. Мені розповідала про Володю моя мама. Я його погано пам’ятаю, бо мені було тоді лише три роки, – розповідає двоюрідна сестра Володимира Вайсера Бетя Криштін. Я дуже жалкую, що не залишилося спогадів про нього, що я не можу нічого розповісти молодому поколінню. Проте я дуже добре пам’ятаю маму Володі, вона вважала мене своєю донькою. Але вона дуже рано померла. Я вдячна тим людям, які по крихті збирали архівні матеріали про мого двоюрідного брата і створили цей музей. Пише vsim.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.