Популярне

Скорочення робочого тижня: плюси і мінуси 5 зайвих годин відпочинку

Роботодавці мають скоротити своїм працівникам кількість робочих годин і платити ту саму зарплату – ця заява профспілок потішила не одного українського працівника, і хтось навіть почав вже думати, чим зайнятися у вільні від роботи 5 годин. Але радіти ще зарано. Окрім самих профспілок ніхто не має ілюзій щодо можливості скорочення робочого тижня.

Медики обома руками "за", а от деякі експерти категорично проти такого кроку. Чому – вони розповіли ТСН.ua.

Фантастика в реальності

"Сьогодні багатьом наша ініціатива здається може абсурдною, але я вам скажу, що ми доб’ємося, через пару років ми доб’ємося 35-годинного робочого тижня. Я в цьому просто впевнений", - запевнив ТСН.ua. голова Національної федерації профспілок Мирослав Якібчук.

І додав, що сто років тому і 8-годинний робочий день здавався фантастикою, бо люди працювали мінімум 12 годин, а то і 14-16. Але в результаті вимоги працівників, профспілок, робочих комітетів були виконані.

Рішення домагатись скорочувати робочий тиждень було прийнято спільно НФПУ на чолі з Якібчуком, Національною конфедерацією профспілок та Федерацією профспілок малого і середнього бізнесу. За словами Якібчука, не проти такої ідеї і Федерація профспілок. Щоправда, вона виступила за 36 годин роботи на тиждень.

При цьому профспілки хочуть залишити працівникам ту саму зарплату – тобто щоб за 35 годин роботодавці платили так само, як і за прийняті нині 40 годин.

Ідея скорочення робочого тижня здається Якібчуку з усіх боків позитивною. Бо, каже він, наукою доведено – коли людина працює менше, її праця більш ефективна, більш сконцентрована, вона може виробити більше якісної продукції.

"На сьогоднішній день праця дуже інтенсивна, важка психологічно і фізично, технологічно насичена. Тому людина більш ефективно працює, коли працює 6,5 годин на день. І ми говоримо про те, що зарплату ми людям зберігаємо. До того ж при скороченні Україна може додатково отримати 2 млн вакансій", - запевнив голова НФПУ.

Він сповнений оптимізму і рішучості втілити у життя ідею профспілок, яку хтось із депутатів має подати у вигляді законопроекту, а Верховна Рада потім схвалити.

Шанси на успіх, за словами Якібчука, зростають з огляду на майбутні парламентські вибори. "Буде мажоритарка, і можна буде дати кожному наказ, зобов’язати його проголосувати за нашу ініціативу тих, хто стане депутатом Верховної Ради. Будемо працювати в цьому напрямку", - поділився він планами.

А от бютівець, член Комітету з питань соціальної політики та праці Андрій Павловський, з яким співпрацюють профспілки, далеко не такий оптимістичний.

"Практично немає ніяких шансів, тому що в основі нинішньої більшості олігархічна партія, Партія регіонів. Після виборів – залежить від того, хто їх виграє. Якщо при владі залишиться Партія регіонів, вони нічого не будуть робити, щоб посилити соціальний захист трудящих. А якщо переможе опозиція, то тоді може бути шанс, що можна буде внести законопроект і навіть прийняти", - сказав Павловський.

Однак запевнив, що якщо Мирослав Якібчук звернеться до нього, то він внесе законопроект щодо зменшення тривалості робочого тижня.

Роботодавці без ілюзій

Роботодавці від такої пропозиції не в захваті. Генеральний директор сайту з працевлаштування HeadHunter Україна Марина Маковій не вірить, що скорочення робочих годин підніме продуктивність праці.

Окрім того, на її думку, в нинішніх економічних умовах роботодавці не поспішатимуть набирати нових працівників, а ставитимуть ті ж завдання вже існуючому персоналу.

"Така політика не дозволить забезпечити роботою 2 мільйони громадян, як розраховують в профспілках, оскільки для роботи, яка вивільниться, потрібні будуть висококваліфіковані кадри. Роботодавцю буде вигідніше знайти важелі впливу на існуючих працівників, які будуть виконувати той самий об’єм роботи, як і при 8-годинному робочому дні", - вважає Маковій.

Спеціаліст зі зв’язків з громадськістю компанії Наталія Маціпура каже, що кількість робочих годин на українському ринку праці не завжди означає високу продуктивність роботи.

"Подібні зміни можна впроваджувати, коли існуватиме система оптимізації використання робочого часу і можливостей працівника", - сказала вона.

У свою чергу юрист HeadHunter Україна Анна Воєводіна називає дану пропозицію популістською. Оскільки від впровадження таких змін роботодавець шукатиме шляхи за 35 годин отримати ту ж саму продуктивність праці, що й за 40 годин, не допускаючи при цьому зростання вартості праці.

"Це означає, що компанії можуть змінити штатний розклад, перевести працівників на інші посади, ввести погодинну оплату праці чи вигадати інші схеми, які аж ніяк не покращать умови праці для українців", - зазначила юрист HeadHunter Україна Анна Воєводіна.

У Групі компаній "ЛIГА" також вважають ідею профспілок не дуже вдалою ініціативою.

"По-перше, 8 робочих годин на день - це нормально и не обтяжливо  для здорової людини. По-друге, якість і кількість роботи не покращиться, якщо працювати будуть менше, а платитимуть стільки ж. На жаль, це особливості людської психології: краще відпочивати, ніж працювати", - каже керівник Департаменту роботи з персоналом Групи компаній Ольга Сахнюк.

Також вона вважає, що продуктивність праці не зросте, просто збільшиться період виконання завдань працівниками. Не вірить Сахнюк і у те, що роботодавці погодяться лишити працівникам ту саму зарплату.

"Малоймовірно, що збільшиться якість і швидкість виконання покладених обов’язків. Завдання будуть виконуватися довше, що буде гальмувати бізнес, - а це не влаштує власників компаній", - пояснила Сахнюк і нагадала, що депутати теж є власниками компаній, тому вважає вони не підтримають ініціативу профспілок.

Вони працюють

У країнах Європи в останні роки є тенденція до скорочення робочого тижня, на що і вказують профспілки. У Франції зараз працюють в середньому 35 годин, в Німеччині від 35 до 40, у Великобританії від 35 і більше, Іспанії з її кількагодинною сієстою 35 годин, у Данії 37 годин. Однак економічний експерт Борис Кушнірук пояснює це проблемою безробіття.

"Якщо посилатись на Європу, то там ситуація із зменшенням кількості робочих годин пов’язана із зростанням безробіття. Середній рівень безробіття по Євросоюзу майже 10%, в Іспанії майже 25%, в Італії більше 10%, в Греції більше 20%", - зазначив він.

При цьому у США працюють від 32 до 40 годин, а законодавство прямо не забороняє роботодавцям перевищувати 40-годинну норму, вимагаючи лише додаткової плати за надурочні години роботи. В Ізраїлі робочий тиждень триває 43 години.

А в країнах Азії, які нині процвітають, працюють ще більше. Зокрема, згідно з даними дослідження реальної тривалості робочого дня агентства "Джоб Коріа", у Південній Кореї 47% співробітників компаній з п’ятиденним робочим тижнем працюють від 9 до 10 годин на день, близько 24% співробітників від 11 до 12 годин, а 6% взагалі працюють по 13-14 годин. І лише у 22% співробітників тривалість робочого дня становить 8 годин або менше. При цьому нерідко корейці мають відпустку лише три дні на рік.

У 2008 році Forbes назвав мешканців Південної Кореї найбільш працелюбними у світі за кількістю годин, які вони за рік віддають роботі. І в якості ілюстрації південнокорейської працьовитості журнал навів історію такого собі середньостатистичного 39-річного держслужбовця Лі.

Він встає щодня о 5.30 ранку, поспішає на потяг, на якому за дві години дістається до Сеула. О 8.30 ранку кореєць сідає за роботу і встає близько 9 вечора. Потім знову двогодинна поїздка додому, душ і сон. І так кожного робочого дня. При цьому у Лі є троє дітей, яких він протягом робочого тижня бачить загалом не більше 15 хвилин. Щоправда, жінки у цій країні здебільшого займаються домашнім господарством і не працюють.

Через надзвичайно високу працелюбність у 2004 році в країні ввели п’ятиденний робочий тиждень (до того всі працювали п’ять з половиною днів – у суботу до обіду) в школах і компаніях, де кількість співробітників перевищує 1 тис осіб. Проте в силу давніх традицій і "авторитарної корпоративної культури", як називають це самі корейці, такі заходи переважно лишаються на папері.

Треба зазначити, що у рейтингах економічного добробуту країни Європи і Азії зараз знаходяться по різні боки – перші намагаються врятувати свої економіки від краху, другі почуваються стабільно і їх економіки ростуть.

Плата за розквіт

Між працьовитістю і економічним розквітом є пряма залежність, зауважує економічний експерт Борис Кушнірук.

"Європа стала Європою у сучасному вигляді з точки зору добробуту і всього іншого за рахунок того, що там дуже тяжко працювали у 50-60 роки. Це була тяжка, виснажлива праця. І поступово, дуже поступово вони підняли рівень доходів і продуктивності праці до сьогоднішнього рівня", - зауважив експерт.

Ситуація була стабільною і благополучною, доки економіка могла "тягнути" соціальні витрати, які весь час підвищувались.

"Соціальні стандарти виросли, а ефективність праці не росла. В результаті вони прийшли до сьогоднішнього стану. Бо для того, щоб підтримувати такий високий рівень, вони набрались боргів і тепер не знають, куди дітися", - каже Кушнірук.

Тож, зазначив він, країни Азії зараз розвиваються і мають економічний ріст так само, як Європа у 50-60 рр. завдяки сумлінній роботі багатьох людей.

"Розквіт виникає в результаті тяжкої виснажливої праці, а не в розпалі надання соціальних благ. Треба спочатку працювати, а потім… насправді теж працювати. Бо якщо не будете працювати, то прийдете до того ж, що і Європа зараз", - наголосив він.

Експерт категорично проти скорочення тривалості робочого тижня в Україні. Він не бачить у цьому ані економічного підґрунтя, ані механізму реалізації. Бо це призведе до збільшення заробітних плат – адже профспілки хочуть, аби за 35 годин роботи працівники отримували ту саму зарплату, що і за 40.

"Але для того, щоб підвищувати зарплату, треба підвищувати продуктивність праці, викорінювати корупцію, знижувати податковий тиск, відрахування у соціальні фонди. Вирішити це механічним чином за рахунок зменшення кількості робочих годин неможливо", - впевнений Кушнірук.

А колишній заступник міністра соціальної політики, нині експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що за нинішніх умов підвищувати зарплату ніхто і не буде.

"Сьогодні скорочувати робочий тиждень можна лише з одночасним скороченням заробітних плат. І тому начебто виглядає як непогана ініціатива, але потім приведе до того, що рівень життя, заробітні плати будуть зменшені, і якість і рівень життя в українців будуть падати", - впевнений він.

Кушнірук , додаткових робочих місць не буде, бо робочий тиждень скоротиться лише на 5 годин, і у роботодавців не буде повноцінних вакансій з необхідною кількістю годин для нових людей. До того ж, треба зазначити, що за даними Держстату, на 1 березня рівень безробіття в Україні склав 2%.

Хоча схему створення робочих місць шляхом скорочення робочого тижня у 1998 році використали у Франції. Тоді його скоротили до 35 годин. І з 1998 по 2002 рік це допомогло створити 350 тисяч нових робочих місць. Проте, для реалізації цього закону державі довелось надати багатомільярдні дотації, і багато хто вважає, що це підривало конкурентоздатність французької економіки.

Скільки працювати?

Кушнірук впевнений, що зменшення кількості робочих годин не змусить людей краще працювати.

"Тоді логіка така – якщо 7 годин працюватимуть краще, а тоді 6 ще будуть краще працювати? А п’ять, а чотири? А якщо працювати по одній годині в день, то ефективність взагалі підніметься у вісім разів?", - скептично зауважує експерт.

А от медики іншої думки. Лікар-терапевт медичної мережі "Добробут" Тетяна Копил зібрала для ТСН.ua колективну думку лікарів свого підрозділу. Вердикт такий - "40-годинний робочий тиждень - це багато".

"Продуктивність праці і концентрація уваги зберігається на високому рівні протягом 4-х годин і на достатньому рівні ще 2, максимум 3 години. Подальша робота малоефективна - вимагає великих витрат часу з менше продуктивністю і з додатковою витратою сил і емоцій", - каже лікар.

Вона зазначила, що найчастіше люди працюють в умовах концентрації великої кількості співробітників на невеликій площі, мають некомфортне робоче місце, тривалий час перебувають у вимушеному положенні, виконують монотонну роботу. До того ж, як правило,  робота пов’язана з технікою або устаткуванням, що вимагає додаткового напруження органів і систем.

У підсумку виходить "офісний синдром", який включає в себе порушення з боку опорно-рухового апарату, зору, серцево-судинної системи, психоемоційні порушення. Відсутність обідньої перерви, що не є рідкістю, призводить до порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

"Рівень життя і несприятлива екологічна ситуація в нашій країні вивела нас на одне з перших місць в світі по серцево-судинним, онкологічним і захворювань щитовидної залози. Думка лікарів - робочий тиждень потрібно скорочувати до 30-35 годин, повинно бути два повноцінних вихідних на тиждень і повноцінна відпустка не менше 28 днів", - підсумувала лікар.

Між тим у Трудовому кодексі, який можуть прийняти вже найближчим часом, прописана можливість збільшення робочого дня до 12 годин, а робочого тижня до 48 годин – у разі виробничої необхідності, наявності часу на перепочинок і згоди працівника.

На думку Кушнірука, це лише юридичне врегулювання того, що вже існує – бо фактично 12-годинні зміни і 48-годинні робочі тижні в Україні є. Проте у нині діючому Кодексі законів про працю це не врегульовано.

Однак, Розенко вважає, що це відкриває легальний шлюз роботодавцю збільшувати робочий час. "Самі розумієте, що згоду працівника будь-який роботодавець дуже легко зможе отримати під загрозою звільнення", - зауважив він.

І депутата Павловського у зв’язку з Трудовим кодексом можливе збільшення робочого тижня наразі хвилює більше, ніж його скорочення. "Так що шансів на зниження нема, навпаки, є великі шанси на збільшення робочого тижня і тривалості робочого дня", - каже він. 

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією