Популярне

«Чекати непроспіваних пісень...»

Творчий вечір обдарованої жінки – композиторки, аранжувальниці, поетеси –авторки слів до багатьох власних композицій, співачки відбувся на сцені Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської.

«Я тобі, подружко, все розповім...» – обрана у заголовок імпрези назва однієї з пісень п. Оксани дуже влучно підходить і до її репертуару, написаного здебільшого для дітей та молодих виконавців, і до характеру самої авторки. Вона неймовірно комунікабельна й – молода. Недаремно ж, розповідаючи про себе, Оксана Первова-Рошка зауважує: дорослі виростають з дитинства. І мабуть не пропало в ній те маленьке дівча, яке з самого повітря буковинського ловило рими та акорди. І публіка в залі - діти та підлітки, з мамами, татами, бабусями й дідусями. Це вихованці музичних колективів міста з їхніми друзями та рідними, – як назвали їх ведучі вечора Вікторія Гатрич та Сергій Сохацький (ТРК «Чернівці») – найспівочіші діти Буковини. П. Оксана зізнається, що писати для дітей – важче й відповідальніше, ніж для дорослих. Звукорежисер та музичний редактор імпрези – Сергій Рошка, чоловік п. Оксани і співавтор-аранжувальник. Концерт розпочався виступом хорового колективу Чернівецької дитячої музичної школи №1 під управлінням Тетяни Петрусяк (солістка - артистка Чернівецької обласної філармонії ОленаУрсуляк) . І це – «Ода» Горація мовою оригіналу. Ті, хто колись на філологічному факультеті вчили латину, знають, що покласти давньоримську поезію на музику - дуже складне завдання, адже її ритміка суттєво відрізняється від сучасного віршування. Тож враження неймовірне! Але не встигли глядачі оговтатися від майже військового Горацієвого ритму, як на сцену вервечками «попливли» (кращого слова не добереш) дівчатка різного віку, у довгих білих вишиваних сорочках, співаючи веснянки в авторській обробці пані Оксани. Це вихованці Людмили Кірнадз (студія «Шарм», палац «Юність Буковини»). І лише після цієї сюїти, справжнього свята народної пісні, на сцену вийшла сама Оксана Первова-Рошка з піснею «Я люблю тебе, рідний мій краю». Класика – мелос, а між ними сучасні ритми естрадних пісень – широкий діапазон творчості Оксани Первової-Рошки. А в піснях першооснова – знову ж таки буковинський мелос, але не просто процитований, а пропущений крізь себе. крізь свої знання,зрештою. свої почуття. Видно, що для неї писати музику – як дихати. Обов’язково маю сказати, що ця молода, гарна, щедро обдарована талантами жінка в усіх своїх твочих іпостасях надзвичайно правдива, без найменшого натяку на набридлу «зірковість»відомих виконавців, які без «фанєри» двох звуків не проспівають. І на таку ж чесність і природність налаштовують вона та її друзі, керівники музичних студій Людмила Кірнадз, Марія Когос, Олена Тимошенко, Неля Марковська, Тетяна Любко, хореографи Тетяна Горошівська, Галина Пупченко своїх вихованців. І діти відчувають цю справжність і віддячують за неї повною віддачею та наполегливою працею. Не можу не відзначити серед виконавців пісень Андрійка Кірчука (вихованець Олени Тимошенко), Анастасію Ілащук і Анастасію Рошку (Марія Когос), Артема Паучека (Людмила Кірнадз). За більшістю дітей немає нічого й нікого, крім ранньої обдарованості і віри педагога, але в них є велика воля до співів і до праці в цьому мистецтві. Здається, джерело української (і російської, до речі, естради) ніколи не пересохне. Ось уже на другому курсі Сучавської консерваторії навчається юний чернівчанин Олександру Терицану, але знайшов часинку виступити на цьому концерті в дуеті з Анастасією Сушинською. Оксана Первова-Рошка народилася 17 квітня 1977 року в старовинному російському місті Тамбові, але доля розпорядилася, що вже у ранньому дитинстві дівчинку привезли на Буковину, і її дитячі роки пройшли саме там. І це чудово, бо ми знаємо, що Буковина - колиска багатьох музичних талантів. У Глибокій Оксана закінчила музичну школу. Там же у віці 10 років написала першу пісню. Потім були довгі роки навчання - у музучилищі, на музпедфаці...Тож цієї весни Оксана Первова -Рошка святкує свої 35 – і з них 25 років творчого життя. За ці роки композиторка написала понад 300 пісень і музику до кількох вистав нашого театру. Тож не дивно, що театральні друзі п.Оксани мають намір і надалі співпрацювати з нею, а на імпрезу вийшли в образах Баби Яги (Андрій Романов) та Кикимор з омузиченої нею вистави «Як Настуся ледь не стала марою». Враження від авторського вечора цієї цікавої людини будуть неповними, коли не сказати, що всі, хто починають співпрацювати с п. Оксаною – керівники вокальних і танцювальних студій, актори й режисери, автори пісень, які з’їхалися на цей вечір з усієї України, неодмінно стають не просто друзями з п. Оксаною та між собою – вона об’єднує їх усіх у справжнє родинне коло. Залишається подякувати п. Оксані за чудові враження й побажати, аби з цього родинного кола вилітали все нові пташенята – пісні й виконавці! Лариса Хомич  bnbnews

Чернівці

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією