Заходи, присвячені 151-й річниці перепоховання поета, художника і громадського діяча Тараса Шевченка, відбулися сьогодні, 22 травня, у Харкові.
До пам’ятника Кобзарю на вул. Сумській представники Харківської міської ради, Харківської облдержадміністрації та Харківської облради, громадських організацій, дипломатичного корпусу, релігійних громад, школярі і студенти поклали квіти. «22 травня здійснилася мрія, яку виклав у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко, звертаючись до українського народу. Він просив поховати його на рідній землі, на березі Дніпра. Таке місце обрали, і перепоховання відбулося. Думаю, цим було вшановано поета, який є уособленням мудрості, величі українського народу», - зазначив перший заступник міського голови Олександр Кривцов. Тарас Шевченко був похований 12 березня 1861 року на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Через два місяці його перепоховали. З Санкт-Петербургу труну з прахом Кобзаря відправили залізницею до Москви. Далі тіло поета привезли на конях до Києва, потім пароплавом - до Канева, де всі охочі востаннє попрощалися з поетом в Успенському соборі. Через кілька років місце поховання - Чернечу гору - перейменували в Тарасову. У 1934 році в Каневі відкрили музей Шевченка, а в 1939-му - побудовано новий пам’ятник.
Пише www.city.kharkov.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.