Популярне

Легенда про Терну і Апполінарія від семикласниці Анастасії Гичко з школи №19

Легенда про Терну і Апполінарія

Гичка Анастасія

7-Г, ТЗОШ №19

Отож, давним-давно, в старій хаті над Серетом, в невеликому поселенні в бідній сім’ї народилася двічинка.

Красунею буде, – сказала батькам стара баба-ворожка, яка приймала роди. – Тільки не на добро піде та краса. Принесе вона велику біду.

Сказала отаке стара т<ф пішла собі. Батьки то якось повз вуха пропустили, бо дуже тішилися в той час малою красунею. Особливо заворожували батьків великі темно-сині очі маляти. Саме за ці сині-тернові очі новонароджену і назвали Тарнавкою, Тарною.

Дівчина скоро росла, перетворювалася з маляти на двічисько, а далі і на красиву паняночку. Мала Тарна довгі чорні коси, чорні брови, ледь рум’яне личко та невеликі, правильної форби, ніби налиті калиною уста. Та найбільше серед усього, виділялися, як і в дитинстві – великі

тернові очі.

Проїжджав якось через поселення, де жила Тарнавка місцевий княжич зі своїми друзями, тай зійшов з коня води попити. Пійшов до сільської криниці, та попрохав дівчат, що стояли поруч набрати води. Дівчата напоїли княжича та почали розмову з ним. Княжич мав добру вроду, до того ж був багатий, тож звик до уваги дівчат. Балакати з ними йому було просто, однак не надто цікаво. Цього разу розмову він не закінчував, бо мав трохи часу і вирішив тут таки перепочити від довгої дороги – попереду його чекала також ще не одна верста путі. Отож розмова затягнулася, підійшли поздороватися до княжича і місцеві хлопці. Привіталися, перекинулися жартами, тай давай розхвалювати своїх дівчат.

- Ну як княжиче, сподобалися тобі наші красуні;- питав один леґінь. – Чи не вибрав ти серед їх і собі до серця якої.?

Княжич відказав, що всі дівчата гарні як рожі, однак в серце йому не проникла жодна.

- А ти просто, княжича, не бачив нашої Тарнавки, що так кажеш – розповідав далі місцевий юнак. – Та будь-кому до серця припаде.

Молодий князь лиш усміхнувся на це.

- Я вже багато красунь бачив, – відказав. – Але жодна не була достойна бути рівнею мені.

Сказав це князь, і різко обернувся – бо почув спів нечуваної мелодійності, що лунав від ріки. Там, спершись на вербу співала, обернувшись до води, гарного стану дівчина. Нікого вже не чуючи з гурту, княжич, мов заворожений, пішов до дівчини.

- Добридень Тарнавко, – привітався княжич догадавшись, що саме про цю красуню розказував леґінь.

- Добридень, княжиче, – дівчина зрозуміла хто стоїть перед нею, по пишних шатах.

- Красивішої за тебе Тарнавко, в цілім світі немає, – запевнив княжич. – Та й бачу розумом ти метка. А чи не хотіла б ти княгинею стати. Заміж за мене вийти?

Тарнавка зітхнула, бо вже не один леґінь говорив їй про заміжжя. Однак не хотіла вона ні багатства, ні слави – заміж хотіла вийти по коханню, тому і княжичу змушена була відмовити.

- Ні княжиче, – не можу я бути з тобою не люблячи тебе.

Княжичу сподобалась гоноровість Тарнавки. Однак не звик він до відмов.

- Любов прийде з часом, – переконував він. – Та й не гоже княжичу відмовляти. Сама ж знаєш, я, якщо захочу – то силою тебе заберу.

- Силою любий не будеш, – почув княжич сильний, і водночас спокійний голос позад себе, і міцна рука опустилася йому на плече.

За княжичем стояв могутній блакитноокий леґінь в простому сільському вбранні. Одна дивився на княжича юнак так впевнено та суворо, що навіть той не став йому перечити. Тим більше що хлопців з села тут було багато, а князь був тільки з кількома друзями.

Після появи високого хлопця очі Тарнавки засвітилися любов’ю. Князь скочив в сідло, і швидко поскакав з селища, а дівчина кинулася в обійми легіня.

- Ах ти ж мій Полю, Апполінарію, – пестячи його чуприну шептала Тарна. – І не страшно тобі отак з князем говорити?

Поль, коханий Тарнавки, тільки махнув рукою на це.

Після приїзду княжича Поль і Тарна жили в мирі і коханні кілька тижнів. Якось під вечір вибралися вони за село в поле гуляти. Тарна розглядала грона недостиглої калини, на одинокій деревинці, а Поль відлучився зібрати дівчині квітів. Саме повертався леґінь до дівчини з букетом, коли почули обоє тупіт копит здалека. За кілька хвилин іза-горизонту з’явилося десяток вершників. Попереду їхав княжич – завдяки пишній сутані його було видно здалека.

- Тікаймо, – вигукнула Тарнавка і голос її зірвався.

Тікати було нікуди. Окрім одинокої калини інших дерев в полі не росло. Поруч тільки починалися зарослі терену, куди і кинулися закохані.

Бігти серд кущів було важко, і подолавши кількадесят метрів обоє вже відчували, що вершники скоро наздоженуть їх. Тарнавка біжить босою, і ноги її покриваються кров’ю.

- Я візьму тебе на руки, – викрикує Поль, обертаючись до дівчини.

Тільки підняв хлопець Тарну, як тут же відчув в повітрі тонкий свист, легкий поштовх – і тіло дівчини обмякло в руках.

Пущена кимось з вершників стріла потрапила їй просто в серце.

Розплакався Поль та кинувся голіруч з криком до княжича з вояками, та пробіг тільки три кроки. Наступна стріла зупинила життя і йому.

Першим до померлих закоханих під’їхав княжич. Спочатку злість переповнювала його, бо не досяг він того,що хотів, і відмову отримав віддівчини, в яку закохався безтямно. Однак скоро злість вступила місце тузі. Заплакав князь, бо зрозумів, що наробив.

Наказав слугам мечами викопати флибоку могилу, і тут же на полі, врочисто поховав разом закоханих. Від того часу князь так і не найшов своєї долі. Не припала жодна дівчина йому до серця, Угак він і помер неодружений. І рід княжий на ньому зупинився. Пише Про все

Місцина ж, де жили Тарна і Поль, від того часу, за наказом князя, зветься Тарнополем.

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією