Популярне

Одразу декілька старих будинків Тернополя можуть претендувати на те, щоб їх звати палацами

Палаци, палацики і вілли зосереджені не тільки у найстарішій частині нашого міста, а й на вулицях, збудованих у ХІХ столітті. Відтак і тернополяни, і туристи щодня бачать будівлі, якими можна гордитися. Але не всі про це знають.

Панські резиденції
Найстарішим палацом Тернополя є будівля, яку в нас зазвичай називають замком чи Старим замком. Пам’ятка на вул. Замковій, 12 — перша в офіційному Реєстрі національного культурного надбання в області.

Палац Тернопільського замку датують 1540-м роком. Будинок звели в італійському стилі cassaforte, що означає “безпечний”. І хоч його неодноразово перебудовували, стіни збереглися чи не первісні. Замок за свою історію встиг побувати і резиденцією представників власника міста, і казино, і казармами. Утім, навіть радянські путівники не оминали цей “залишок доби феодально-кріпосницьких відносин”.

Замок — безперечний лідер серед місцевих палаців за популярністю, незважаючи на те, що в ньому ні музею немає, ні екскурсовода на місці не знайти. Але за тиражуванням на довоєнних поштівках доганяє його ще одна пам’ятка — будівля “Руського банку” (русинами українці Галичини називали себе до кінця ХІХ ст.). Вона стоїть на бульв. Шевченка, 3, колишній вул. Панській та Міцкевича.

“Вулиця Панська засвідчує своє постання і назву довколишнім жителям, які посилали і навчали своїх дітей в закладеній отцями єзуїтами у 1820 році гімназії і конвікті. Прибуття єзуїтів до Тернополя зініціювало його розвій, зокрема у галузі будівництва. Палацики на вул. Панській, дворики на вул. Острозького і є залишками тих часів. Прикладом того є палацик Чосновських, зведений на вул. Панській Вищій”, писав уродженець Тернополя і дослідник історії місті Чеслав Бліхарський у книзі Tarnopol zatrzymany w kadrze pamieci.

Родина Чосновських – не тернопільська. Вона гуртувалася довкола замку, а пізніше палацу в селі Висічка, що на Борщівщині. Утім, про зв’язок її представників з нашим містом свідчить не тільки палац.

“Приготування до будівництва нового парафіяльного костелу розпочалися перед 1897 р. На чолі комітету будови став парох отець Кирило Янер (Ягнер), який у листопаді 1897 р. зорганізував складковий “комітет пань” з ординаркою Клементиною Чарковською-Голеєвською на чолі… Більше того, ординарій Висічки Тадеуш Чарковський-Голеєвський подарував комітетові будови 1000000 цеглин”, подає польський дослідник Марцін Бєрнат у дослідженні про історію тернопільських римо-католицьких церков.

Отож палац стояв у місті недарма. Імовірно, Чосновські, як і багато інших родин, приїжджали у Тернопіль зі своїх сільських маєтків, щоб побути у світських колах.

Палаци – для військовиків
Два палаци військових існували у нашому місті до 1944 року. Це - полковничі палати та офіс керівництва Дванадцятої дивізії піхоти.

Полковничі палати або, як їх часто називали тернополяни, полковниківка, оберстґебойде чи оберштґебойда постали у часи російської окупації 1810-1815 рр. Це, як підмітив Чеслав Бліхарський, один із трьох будинків періоду існування Тернопільського краю у складі Російської імперії.

“За час панування Росії фізіономія Тернополя не змінилася, збудовано лише… нову жидівську божницю з тесаного каменю, а уряд на розваленому валі збудував помешкання для полковника, яке пізніше австрійський уряд підніс на один поверх”, читаємо у розвідці отця Петра Білинського “Тернопіль і його околиця” 1893 р.

Щодо третьої будівлі, яку звели росіяни, то вона – своєрідна протилежність палацу для полковника. Це – тюрма, яка у перебудованому вигляді дійшла до наших днів і стоїть біля міськвідділу міліції. До слова, у подвір’ї полковниківни діяла перша у Тернополі метеорологічна станція.

Набагато менше інформації є про початки ще одного тернопільського будинку, який можна сміливо назвати палацом – про теперішню міськраду. Знати тільки, що коли він був уже завершений, то належав військовим і в міжвоєнні часи там була резиденція 12 піхотинської дивізії польського війська. Водночас будинок слугував не тільки для адміністративних потреб, а й для розваг, адже у ньому діяло офіцерське казино. Гральний заклад навіть освятили у 1927 р. “Адресна книга” 1935-1936 років подає, що цей дім на вул. 29 Листопада, теперішній Листопадовій, перебував у власності громади Тернополя, а не в державній власності, як, приміром, сучасний будинок прокуратури, тодішнє воєводське управління.

Родинна кам’яниця стала бібліотекою
Справжня вілла стояла на вул. Сокола, 19, теперішній вул. Франка.

“Одним із зразків респектабельних вілл заможних тернополян є помешкання відомого тернопільського лікаря Олександра Грабовського. В архівних джерелах ця будівля датується приблизно 1894 роком. У радянські часи цей гарний і зручний будинок був закритий високим парканом від людських очей: тут жили перші секретарі обкому компартії”, пише тернопільський краєзнавець Любомира Бойцун у книзі “Тернопіль у плині літ”.

Відомо, що у 1935-1936 рр. кам’яницею володіли Мар’ян та Юрій Грабовські. Перший із них, до речі, очолював із 1931 р. філателістичну секцію при “Подільському туристично-краєзнавчому товаристві”. Утім, Мар’ян Грабовський змушений був емігрувати після Другої світової у Польщу. А будинок тепер відомий тернополянам як дитяча бібліотека.

Приблизно на рік молодшим від вілли Грабовських є теперішній будинок “Ощадбанку”. Первісно це була кам’яниця міської каси ощадності і її наріжний камінь освятили у 1895 р.
“Ця камениця гарної архітектури була би справжньою оздобою міста, коли б не була частково зміщена в глибину відносно інших камениць”, писала тоді преса.

Показово, що будинок ощадкаси на майдані Волі, 2 прописаний у Держреєстрі нерухомих пам’яток України — пам’яток містобудування і архітектури місцевого значення під назвою “палац”. Зрештою, палациків і вілл у Тернополі навіть більше. Та тільки їхня історія чекає своєї книги.

Довідка
Палац (від пагорба Палатин у Римі) – велика монументальна парадна будівля. Спочатку резиденція володаря, царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. Пізніше також житло вищої знаті, панів, князів, графів та інших багатих осіб. З XIII-XV століть також будівля органів державної влади, з ХІХ-ХХ століть палацами також називають найважливіші громадські будівлі.
За інф. Вікіпедії

 

Пише 20 хвилин

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією