Лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський на День героїв завітав ще й у Тернопільський Центр Комунікації. Проте співак прийшов без вишиванки, через що прозвучало й перше питання.
Сашко Положинський одразу поспішив відповісти, що не розуміє, чому носити вишиванку повинно бути обов’язком.
- Ставитися до вишиванки як до чогось обов’язкового не правильно, – розповідає Сашко Положинський. – Для цього слід мати свій внутрішній порив, а не те, що це хтось вимагає.
Одразу після вишиванок співак поділився враженнями про героїв. Він навів приклад тих людей, яких багато хто вважає героями на 9 травня.
- Колись напередодні 9го травня я їхав з Криму, – продовжує Сашко Положинський. – І майже весь вагон – це були люди, ветерани з високим звання, що їхали на урочистості. Вони говорили між собою про те, чого б вони офіційно не сказали – про втрати, жертви.
Саме тому Сашко Положинський не розуміє, кого можна вважати героєм: того, хто загинув у бою, чи хто залишився живим і, можливо, навіть не брав великої участі у боротьбі. Проте співак схильний вважати, що героїв можна знайти і сьогодні:
- Насправді героїзація – питання певною мірою умовностей. Ми бачимо що є особа, яка зробила багато речей для людей, і вже тоді самі повинні визначати чи це герой чи ні.
Мар’яна Зварич, Погляд
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.