У суботу, 25 січня, сучасні поети із різних регіонів України читатимуть вірші українською та жестовою мовами. Окрім поезії, організатори запрошують обговорити, як зробити мистецтво доступним та по-справжньому інклюзивним.
Свою поезію українською, російською і паралельно жестовою мовою, читатимуть такі поети: Надія Сеньовська, Лія Алтухова, Тетяна Медзуновська, Анна Фадєєва, Анатолій Мілецький, Юлія Шевель, Христина Полубічко, Світлана Панчук.
Подія відбудеться у суботу, 25 січня, о 16:00 у Центральній дитячій бібліотеці (м. Тернопіль, вул. Миру, 4А)
Вечір буде супроводжуватися перекладом жестовою мовою. Модерація - Олександра Смірнова.
Участь у події безкоштовна, для зручності організатори просять усіх охочих зареєструватись за допомогою простої форми: https://cutt.ly/yrxsBRZ
Запрошуємо усіх, хто цікавиться поезією і загалом - мистецтвом, шукає нові форми та також хоче зробити мистецтво доступним. Захід є частиною всеукраїнського інклюзивного мистецького проєкту «Почути мандрує Україною».
«Почути» — це проєкт про мистецтво, яке доступне для кожного. Його учасники розповідають жестовою мовою поезію, проводять театральні вистави, літературні вечори, музичні концерти та шкільні уроки.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.