Перший радянський метеосупутник "Метеор-1" в ніч на 27 березня увійшов до атмосфери Землі. Апарат почав падіння приблизно о першій годині ночі над територією західної Монголії.
Чи повністю згорів супутник у прошарках атмосфери, чи деякі його уламки досягли поверхні Землі, поки що невідомо, як і передбачуване місце їхнього падіння.
"Метеор-1" провів на орбіті 43 роки, хоча пропрацював з них лише один.
Він був запущений з космодрому Плесецьк 26 березня 1969. Після серії експериментальних апаратів "Метеор-1" став першим повноцінним метеорологічним супутником, який транслював на Землю дані про температуру, знімки, зроблені у видимому і інфрачервоному діапазоні.
Інформація з апарату надходила до Гідрометцентру, а також передавалася метеорологічним службам інших країн.
За даними NASA, супутник припинив роботу в липні 1970 року, коли перервалася передача з нього відеоінформації та даних інфрачервоної зйомки з СРСР в США по спеціальних каналах зв’язку, створеним в роки "холодної війни" для запобігання випадковому початку ядерного конфлікту.
Спочатку апарат масою близько 1,2 тонни був виведений на полярну кругову орбіту висотою 650 кілометрів. Влітку 2011 року він перебував на висоті близько 400 кілометрів, але через дев’ять місяців, в березні 2012 року, вона знизилася до 250 кілометрів.
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.